Років п’ять тому серед літа в Дубно несподівано почало сохнути листя на каштанах, а з початком осені частина його вже опала з дерев. У попередні роки не спостерігалось, щоб так незвично «поводились» зелені насадження. А невідомість, як це часто буває, породжує чутки. Одні казали, що тут не обійшлось без виливу радіації та загазованості атмосфери, інші переконували, ніби причиною всьому було літо.

Допоміг «розшифрувати» загадкове явище природи доцент кафедри лісництва Українського державного лісотехнічного університету, що у Львові, Володимир Крамарець.
Виявляється, вся біда – від особливої групи метеликів, так званої мінуючої молі. Упродовж останнього десятиліття цей шкідник масово «прописався» у Європі. Уже сім років тому угорські екологи цікавились, чи не з’явився він на теренах України.
Каштанова міль не здатна перелітати на далекі відстані, нові території «окуповує» завдяки залізничному транспорту, автомобільним міжнародним перевезенням. На зиму шкідник ховається в листі під деревами, а коли вантажівка чи потяг зупиняються поблизу каштанів, , залізає в них і «їде» на великі відстані. Жовті каштани наприкінці літа можна було побачити в багатьох західноукраїнських містах, зокрема у Львові, Тернополі, Луцьку, Рівному, Чернівцях… А цьогоріч міль з’явилася на рівненських каштанах (парк культури та відпочинку ім. Шевченка) у червні, і зараз дерева пожовтіли, листя поскручувалося.
Аби боротись із ворогом, треба його знати. Та «любителька покататись» у вагонах чи трейлерах веде потаємний спосіб життя. Зверху міль не побачите, бо вона – конспіратор. Самка відкладає яйця на листовій поверхні, пізніше 4-міліметрова гусінь вигризає середину листка. Боротися з «пожирачкою» дерев дуже важко. Навіть найсильніші хімічні засоби малоефективні, бо вони стікають по листку, не потрапляючи в потаємні ходи – «міни». Могли б допомогти спеціальні препарати системної дії, що потрапляють всередину листка і отруйні для шкідника. Але цей засіб не бажано застосовувати в місті, позаяк він небезпечний для людей, до того ж, препарати коштують дорого. Правда, сусіди-поляки, застосовуючи такі препарати, досягли деякого успіху в боротьбі з каштановою міллю. У Києві вдалися до препарату «Камерлік». По всьому діаметру стовбура довкруги просвердлюють дірки в 7 сантиметрів, впорскують сюди ліки, заліплюють «пояс» рідким силіконом. Подейкують, ніби три роки дерево не боятиметься шкідника.
У Чернівцях, де міллю заражені всі каштани, теж провели пробне щеплення. Дерева, яким ввели вакцину, виглядають краще від решти. І знову ж, все впирається в кошти. До боротьби за життя 800 каштанів, що ростуть у обласному центрі, на Буковині залучили учнів. Тут учні ЗОШ №8 виступили з ініціативою провести акцію «Кожна школа має вилікувати один каштан». Було відкрито рахунок, на який навчальні заклади можуть перерахували кошти. До кінця навчального року зібрали шість тисяч гривень, яких вистачить, аби вилікувати 38 дерев. Бо вартість однієї вакцинації становить 250 гривень. У місті сподіваються, що до справи долучаться всі чернівчани, бо лише за рік тут зрубали 10 сухих дерев.
А що ж рівняни? Торік начальник міського управління ЖКГ Іван Гема запевнив, що намагатимуться знайти вихід з цієї ситуації. Спеціалісти тресту «Зелене господарство» вивчають досвід закордонних колег, щоб знайти спосіб вилікувати каштани. Бо не можна навіть уявити місто з тисячами зрізаних дерев.
А поки що цьогорічна спека спричинила ранній виліт шкідника, тому вже в червні – на початку липня дерева пожовтіли. Більше того, на деяких вулицях шкідник «облюбував» навіть клени. У подальшому ситуацію важко спрогнозувати, бо мінуюча міль – новий шкідник у нашому регіоні, і хтозна, які ще сюрпризи підкине. Відповідаючи на мій лист, львівський науковець висловив надію, що, можливо, каштани вистоять. Так, дерева не загинули, але біда не відступила. Мабуть, потрібен тривалий час, аби переконатись у ефективності щорічних самооновлень насаджень, їх здатності боротися з бідою. Одне відомо достеменно – зеленому другові загрожує небезпека, проблемою повинні зайнятися відповідні служби на державному рівні. Бо соромно буде перед цивілізованим світом, якщо, приміром, залишиться Київ без свого славетного символу, а в Рівному, Львові, Дубні та інших містах каштан «випаде» зі звичного зеленого поясу.
Василь Яноші