Нещодавно завершилася найскладніша за останні п’ять років вступна кампанія до ВНЗ. Чому так склалося, що проблеми розпочалися саме цього року, довго гадати не доводиться. Причина - «ручне» та безпідставне втручання у розвиток системи освіти, започаткований ще десять років назад. А саме у її європейський напрямок. На жаль, нова влада зробила українському суспільству несподіваний подарунок у вигляді міністра освіти та культури Дмитра Табачника, який розпочав процес встромляння палок у колеса української освіти. І сьогодні доводиться констатувати, що нічого хорошого з цього не вийшло… І, швидше за все, нічого й не вийде.
А все розпочалося з того, що Табачник змусив українських учнів здобувати не якісні знання з профільних предметів, а боротися за високі бали у вихідному шкільному атестаті. Оскільки цьогоріч з ініціативи того ж таки Дмитра Табачника прийняли рішення що оцінки зі шкільного атестату враховувати при вступі до ВНЗ разом із результатами ЗНО. Цей факт і став причиною старо-нового корупціонування системи освіти, оскільки за рік нереально виправити всі оцінки у шкільному атестаті, а гроші можуть це зробити! Таке нововведення підтвердило цю думку, оскільки ні сіло, ні впало за останні два навчальні місяці кількість відмінників та претендентів на золоті медалі в українських школах зросла на третину. Про що тут ще говорити? навряд чи учні у спекотні травневі дні взялися за голову і почали заповзято гризти граніт науки. Швидше за все, батьки просто купували їх оцінки, що не так вже й складно зробити. Ось вам і перші результати нововведення.
І тут отримуємо новий сюрприз. У вересні на розгляд Верховної Ради планують винести новий закон про вищу освіту, який розробило Міносвіти України. Один із пунктів, який міститься у ньому: повернення у виші вступних іспитів. Розмови про це вже велися раніше, схоже на те, що Міністерство всерйоз вирішило реалізувати все, наговорене... І вже 27 серпня заплановано розгляд законопроекту на розширеному засіданні Кабміну, на якому, швидше за все, це рішення закріплять.
Якщо запропоновані зміни депутати таки підтримають, як вони зробили це з 12–річкою, то це стане повною катастрофою. Адже знову в Україну повернеться практика зайняття найперспективніших студентських місць винятково дітьми впливових батьків зі зв’язками та тугими гаманцями. Бо внутрішні іспити стануть чудовим засобом, який дозволить набирати до ВНЗ лише потрібних абітурієнтів. Потрібних у плані додаткових фінансових потоків. А здібні діти зі звичайних сімей втратять можливість здобувати освіту за своїм рівнем та знаннями.
- Додатковий іспит поверне у систему вступу валізи з грішми і телефонне право, – розповідає львівським колегам координатор громадської ініціативи «Студентський захист» Андрій Черних.
- Поки ще можна, суспільство повинне протидіяти цьому. Другий негативний момент: згідно з документом, слухачам інститутів післядипломної освіти планують видавати не дипломи, а свідоцтва. Це руйнує систему вищої освіти, у людей виникатиме запитання: навіщо туди йти? Уявіть, що ви прийшли до роботодавця і показали свідоцтво. Якщо законопроект приймуть у такому вигляді, то вже ті, що цього року вступили на другу вищу освіту, отримають свідоцтво. Окрім цього, збільшується термін навчання у магістратурі (з 1 року до півтора-двох) та аспірантурі (з трьох до чотирьох). Отже, тим, хто навчається на платному, треба буде платити більше..., - зазначає пан Андрій.
Навчальний заклад через внутрішній іспит може суттєво впливати на рейтинг абітурієнтів, і це може призвести до того, що і школа, і тестування втратять свою вагу.
Окрім цього, навіть якщо уявити, що повернення до вступних іспитів не сприятиме корупції, то цей нюанс відіграє неабияке психологічне значення. Потрійний прохід в студентське життя (мається на увазі шкільний атестат, ЗНО, а також вступний іспит) сприятиме психологічному і, зрештою, фізичному виснаженню вже не школярів, але ще й не студентів. Це ж скільки сил та енергії доведеться затратити щоб витримати нелегке випробування посвяти в студентське життя. Та не факт, що з такої каторги щось вийде, адже, швидше за все, тут не знання та психологічна витривалість відіграватимуть ключову роль, а ємність гаманців батьків.
Також автори документа запланували ліквідацію рівнів акредитації та інститутів, які тепер можуть діяти лише як структурні підрозділи університетів. Законопроект передбачає такі типи вищих навчальних закладів: університет, академія, коледж, професійний коледж – з чітко окресленими кількісними параметрами щодо їх створення. Окрім того, висуватимуться суворіші вимоги до ВНЗ, кількості студентів, матеріальної бази. Якщо виш не відповідатиме критеріям, його ліквідують. І хоча це реально позитивний момент (адже питання надмірної кількості вищих навчальних закладів в Україні постає не вперше), та все ж він на противагу до довжелезного мінусу зі Львова до Луганська, а саме вступних іспитів до ВНЗ, є менш значимим, ніж повернення до корупційних схем вступу.
Окрім цього, не варто забувати й про інше: в такий спосіб очільники та всі «блатні» та «приблатньоні» з оточення Дмитра Табачника отримають засіб «збагрення» неугодних навчальних закладів, з яких вони не мають жодного зиску і у найближчій перспективі не передбачається.
Думка експерта:
Практика цьогорічних внутрішньо університетських вступних випробувань на тих спеціальностях, які вимагали творчих конкурсів, яскраво показала, що відсутня якісна кореляція між балами атестата, ЗНО і вступних випробувань, — розповідає одному зі столичних видань голова правління громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська.
— Ми зафіксували доволі велику кількість таких фактів. Наприклад, на спеціальності «журналістика» особи, які мали 125,5 бала з української мови і 126 з історії, посередній результат в атестаті, отримували понад 190 балів на творчому конкурсі. Або навпаки: 200–бальники отримували настільки низькі бали, що далі не мали можливості брати участь у конкурсі. Якщо і школа, і ЗНО ставлять найвищий бал абітурієнту з мови та літератури, то це говорить, що така людина щонайменше вміє грамотно писати і логічно висловлювати свої думки. І тут дитина складає творчий конкурс на 125 балів! Кореляція в деяких навчальних закладах на журналістиці становила 0,16 сотих. Поясню: відмінна кореляція (тобто відповідність балів при різних формах оцінювання) становить 1 (фактично 100%), хороша кореляція — 0,51, а 0,16 — це показник того, що знання оцінювалися не об’єктивно. Навчальний заклад через внутрішній іспит здатний суттєво впливати на рейтинг абітурієнтів, і це може призвести до того, що і школа, і тестування втратять свою вагу. Хоча деякі викладачі уже давали коментарі, мовляв, у творчому конкурсі для майбутніх журналістів оцінювалися не знання, а здібності. Але тести ЗНО теж оцінюють здібності, адже абітурієнти пишуть твір. До того ж, тест на здібності можна ввести і в рамках ЗНО, й це пропонувалося зробити. А за допомогою вищезгаданого законопроекту проблему корупції буде повернуто й узаконено.
Михайло ЧУБАЙ
А все розпочалося з того, що Табачник змусив українських учнів здобувати не якісні знання з профільних предметів, а боротися за високі бали у вихідному шкільному атестаті. Оскільки цьогоріч з ініціативи того ж таки Дмитра Табачника прийняли рішення що оцінки зі шкільного атестату враховувати при вступі до ВНЗ разом із результатами ЗНО. Цей факт і став причиною старо-нового корупціонування системи освіти, оскільки за рік нереально виправити всі оцінки у шкільному атестаті, а гроші можуть це зробити! Таке нововведення підтвердило цю думку, оскільки ні сіло, ні впало за останні два навчальні місяці кількість відмінників та претендентів на золоті медалі в українських школах зросла на третину. Про що тут ще говорити? навряд чи учні у спекотні травневі дні взялися за голову і почали заповзято гризти граніт науки. Швидше за все, батьки просто купували їх оцінки, що не так вже й складно зробити. Ось вам і перші результати нововведення.
І тут отримуємо новий сюрприз. У вересні на розгляд Верховної Ради планують винести новий закон про вищу освіту, який розробило Міносвіти України. Один із пунктів, який міститься у ньому: повернення у виші вступних іспитів. Розмови про це вже велися раніше, схоже на те, що Міністерство всерйоз вирішило реалізувати все, наговорене... І вже 27 серпня заплановано розгляд законопроекту на розширеному засіданні Кабміну, на якому, швидше за все, це рішення закріплять.
Якщо запропоновані зміни депутати таки підтримають, як вони зробили це з 12–річкою, то це стане повною катастрофою. Адже знову в Україну повернеться практика зайняття найперспективніших студентських місць винятково дітьми впливових батьків зі зв’язками та тугими гаманцями. Бо внутрішні іспити стануть чудовим засобом, який дозволить набирати до ВНЗ лише потрібних абітурієнтів. Потрібних у плані додаткових фінансових потоків. А здібні діти зі звичайних сімей втратять можливість здобувати освіту за своїм рівнем та знаннями.
- Додатковий іспит поверне у систему вступу валізи з грішми і телефонне право, – розповідає львівським колегам координатор громадської ініціативи «Студентський захист» Андрій Черних.
- Поки ще можна, суспільство повинне протидіяти цьому. Другий негативний момент: згідно з документом, слухачам інститутів післядипломної освіти планують видавати не дипломи, а свідоцтва. Це руйнує систему вищої освіти, у людей виникатиме запитання: навіщо туди йти? Уявіть, що ви прийшли до роботодавця і показали свідоцтво. Якщо законопроект приймуть у такому вигляді, то вже ті, що цього року вступили на другу вищу освіту, отримають свідоцтво. Окрім цього, збільшується термін навчання у магістратурі (з 1 року до півтора-двох) та аспірантурі (з трьох до чотирьох). Отже, тим, хто навчається на платному, треба буде платити більше..., - зазначає пан Андрій.
Навчальний заклад через внутрішній іспит може суттєво впливати на рейтинг абітурієнтів, і це може призвести до того, що і школа, і тестування втратять свою вагу.
Окрім цього, навіть якщо уявити, що повернення до вступних іспитів не сприятиме корупції, то цей нюанс відіграє неабияке психологічне значення. Потрійний прохід в студентське життя (мається на увазі шкільний атестат, ЗНО, а також вступний іспит) сприятиме психологічному і, зрештою, фізичному виснаженню вже не школярів, але ще й не студентів. Це ж скільки сил та енергії доведеться затратити щоб витримати нелегке випробування посвяти в студентське життя. Та не факт, що з такої каторги щось вийде, адже, швидше за все, тут не знання та психологічна витривалість відіграватимуть ключову роль, а ємність гаманців батьків.
Також автори документа запланували ліквідацію рівнів акредитації та інститутів, які тепер можуть діяти лише як структурні підрозділи університетів. Законопроект передбачає такі типи вищих навчальних закладів: університет, академія, коледж, професійний коледж – з чітко окресленими кількісними параметрами щодо їх створення. Окрім того, висуватимуться суворіші вимоги до ВНЗ, кількості студентів, матеріальної бази. Якщо виш не відповідатиме критеріям, його ліквідують. І хоча це реально позитивний момент (адже питання надмірної кількості вищих навчальних закладів в Україні постає не вперше), та все ж він на противагу до довжелезного мінусу зі Львова до Луганська, а саме вступних іспитів до ВНЗ, є менш значимим, ніж повернення до корупційних схем вступу.
Окрім цього, не варто забувати й про інше: в такий спосіб очільники та всі «блатні» та «приблатньоні» з оточення Дмитра Табачника отримають засіб «збагрення» неугодних навчальних закладів, з яких вони не мають жодного зиску і у найближчій перспективі не передбачається.
Думка експерта:
Практика цьогорічних внутрішньо університетських вступних випробувань на тих спеціальностях, які вимагали творчих конкурсів, яскраво показала, що відсутня якісна кореляція між балами атестата, ЗНО і вступних випробувань, — розповідає одному зі столичних видань голова правління громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська.
— Ми зафіксували доволі велику кількість таких фактів. Наприклад, на спеціальності «журналістика» особи, які мали 125,5 бала з української мови і 126 з історії, посередній результат в атестаті, отримували понад 190 балів на творчому конкурсі. Або навпаки: 200–бальники отримували настільки низькі бали, що далі не мали можливості брати участь у конкурсі. Якщо і школа, і ЗНО ставлять найвищий бал абітурієнту з мови та літератури, то це говорить, що така людина щонайменше вміє грамотно писати і логічно висловлювати свої думки. І тут дитина складає творчий конкурс на 125 балів! Кореляція в деяких навчальних закладах на журналістиці становила 0,16 сотих. Поясню: відмінна кореляція (тобто відповідність балів при різних формах оцінювання) становить 1 (фактично 100%), хороша кореляція — 0,51, а 0,16 — це показник того, що знання оцінювалися не об’єктивно. Навчальний заклад через внутрішній іспит здатний суттєво впливати на рейтинг абітурієнтів, і це може призвести до того, що і школа, і тестування втратять свою вагу. Хоча деякі викладачі уже давали коментарі, мовляв, у творчому конкурсі для майбутніх журналістів оцінювалися не знання, а здібності. Але тести ЗНО теж оцінюють здібності, адже абітурієнти пишуть твір. До того ж, тест на здібності можна ввести і в рамках ЗНО, й це пропонувалося зробити. А за допомогою вищезгаданого законопроекту проблему корупції буде повернуто й узаконено.
Михайло ЧУБАЙ
Версія для друку
