В середньому за рік дохід житлово-комунального господарства Рівного складає близько 32 млн гривень. Погодьтеся, сума пристойна. Ось тільки якості роботи рівненських ЖЕКів вона не відображає. Саме тому нерозуміння однієї з граф платіжки за квартплату змусила окремих рівненських платників дізнатися, за які такі послуги вони віддають свої кревні. Їх зацікавила графа: «Обслуговування систем диспетчеризації», а саме, що воно означає і взагалі, чи доводилося коли-небудь користуватися цією послугою. Коли платники дізналися, за що вони платять по 6 копійок за метр квадратний, невдоволення їх було очевидним. Ще б пак, є чого обурюватися. Й про це мова піде далі.

І тут розпочалося найцікавіше. Аби дізнатися, що означає надання даної послуги, було направлено інформаційний запит на ім’я начальника житлово-комунального господарства Рівного Івана Геми. Ставилося запитання: яка загальна кількість житлової площі (в м. кв.), що знаходиться в комунальній власності м. Рівного? А також стаття витрат із обслуговування систем диспетчеризації – на що конкретно витрачається 6 копійок (за м. кв.), які включені в оплату за житло? Метою цих запитань була можливість підрахування чистого доходу ЖКГ Рівного з даної графи, оскільки ті рівняни, які звернулися за допомогою до редакції, практично одноголосно твердили, що в такий спосіб відмиваються кошти.

Як 6 копійок перетворюються у мільйони гривень за рік
Загалом житловий фонд комунальної власності міста Рівного налічує 1282 житлових будинки, загальна площа яких складає 1692340 кв. метрів. Помноживши цю квадратуру на закладені в тарифі 0.06 грн. за метр квадратний стало відомо, що дохід ЖКГ лише за обслуговування систем диспетчеризації становить 1218484.8 грн у рік. Погодьтеся, нічогенький заробіток, по суті лише на одних «телефонних дзвінках». За словами начальника фінансово-економічного відділу міського управління житлово-комунального господарства Любові Потєхіної, яка безпосередньо займалася формуванням тарифу, стало відомо, що цієї суми ледве вистачає на зарплату, амортизацію пульта і спецодяг для диспетчерів, яких по місту нараховується 67 чоловік. А капітальні видатки йдуть за рахунок бюджету.
– Ми абсолютно ніяких коштів не виділяємо на обслуговування систем диспетчеризації. А якщо таке й відбувається то лише у випадку капітального ремонту самого диспетчерського пульта. Або коли відбувається певний збій в роботі, причиною чого найчастіше є зношення кабелю, за рахунок якого відбувається зв’язок між диспетчерською та ліфтами. Гроші, які сплачують рівняни за цю послугу, йдуть на зарплату, амортизацію пульта, спецодяг, – зазначає пані Потєхіна.
Якщо вдатися до математичних розрахунків, то доводиться вірити, адже середня зарплатня диспетчерів по місту складає близько тисячі гривень. Плюс амортизація та різноманітні видатки – якраз і виходить сума зароблених грошей на даній послузі. Та на цьому підрахунки не завершуються. Оскільки за послуги систем диспетчеризації сплачують також і ті мешканці, чия нерухомість знаходиться на балансі об’єднання співвласників багатоквартирних будинків і ЖЕКу «ЖБК». Тобто реальна сума доходу є більшою.

Але чому їх так багато?
І тут виникає логічне запитання для чого місту 67 диспетчерів коли самі начальники ЖЕКів і працівники управління не втомлюються заявляти, що в них працює замало майстрів? Тим більше, що робота, яку вони виконують, не з розряду надважкої.
– Наші диспетчери обслуговують зв’язок ліфтів, слідкують за тим, аби сторонні особи не могли проникнути до машинних відділень. Оскільки вони працюють цілодобово, то згідно з трудовим законодавством України мають працювати добу через три. Саме тому на кожну диспетчерську потрібно аж чотири працівники, – розповів начальник ЖКП «Сонячне» Ярослав Сахнюк.
Іншої думки з цього приводу керівник рівненського центру «Соціальне партнерство» Сергій Пінчук, який у рамках однієї з програм очолюваної ним організації ретельно займався темою житлово-комунальних тарифів у нашому місті, зокрема, їх прозорістю.
Зрештою, те, що рівняни почали отримувати платіжки, на яких подається розрахунок по пунктах, це результат його роботи в тому числі.
– З приводу 67 диспетчерів у місті Рівному, на яких витрачається більше 1200000 грн в рік, варто зазначити, що для мене це просто відкриття. Я не думаю, що комунальна сфера у Рівному настільки багата, щоб утримувати такий величезний диспетчерський корпус. І витрачати на це мільйони гривень, коли елементарно не вистачає грошей на ремонти дахів і таке інше. Як на мене, це не раціональне використання коштів. Розумію, що є певна система диспетчеризації, розміщення диспетчерських пунктів відповідно до якої потрібно утримувати цей персонал, але місто мало б зробити все, щоб раціоналізувати цю систему і таким чином зменшити навантаження на споживача.

Якщо ж будинок без ліфта...
А це нікого не хвилює! Тому що, як зазначав у відповіді на інформаційний запит Іван Гема, диспетчерські служби ЖКП обслуговують не лише ліфти. 
– Останнім часом збільшилася кількість звернень мешканців міста в управління житлово-комунального господарства з приводу того, що їм виставлено квартплату, яка враховує витрати диспетчерського обслуговування в той час, як будинки не обладнані ліфтами. З цього приводу слід зазначити, що диспетчерські служби ЖКП обслуговують не лише ліфти. Вони приймають заявки мешканців при виникненні аварійних ситуацій в житлі, а також координують роботу аварійних бригад (сантехників, електриків, зварювальників) у ліквідації цих аварійних ситуацій.
А що з цього приводу думає Сергій Пінчук? Тим паче, що сам Іван Гема визнав наявність звернень незадоволених рівнян з цього питання:
– Розмову про тарифи варто починати із глобальних речей. По-перше, це те, що сьогоднішній тариф нарахований із порушенням багатьох норм чинного законодавства. Згідно із законом тариф має розраховуватися окремо на кожен будинок. Тобто, якщо в будинку є ліфт то послуги диспетчера потрібні, якщо ж у будинку ліфта немає, то який може бути диспетчер? Згідно з законом мешканці кожного будинку мають право самі обирати ті послуги, які їм надаються. У даному випадку, якщо говорити про послуги диспетчерів для населення, яке проживає у будинках без ліфтів, це ніщо інше, як нав’язування послуги, якої люди не потребують і яку вони не замовляли. Думаю, що з цього приводу своє слово мало б сказати Управління у справах захисту прав споживачів. І ще важливим моментом є те, що з особистого досвіду та досвіду моїх колег та сусідів відомо, коли ставалися аварії, додзвонитися до жеку було просто не можливо. Для прикладу, коли прорвало трубу, ми звернулися до водоканалу, де нам відповіли: вирішення даного питання не у їх компетенції. Потім телефонуємо в ЖЕК - там ніхто не відповідає. Знову ж, після дзвінка у водоканал нас перенаправляють на службу 1553 і тільки таким чином вдається достукатися до тих майстрів, які завжди приходять тоді, коли рятувати майно вже немає жодного сенсу. Цей знову таки говорить про неефективність тих диспетчерських служб, які є. Рівняни мали б запитати себе, а чи відомі їм телефони цих цілодобових диспетчерських служб, куди можна зателефонувати у випадку аварії. І чи дійсно такі телефони є?!
Михайло ЧУБАЙ