В той час, як українські урядовці, підприємці, податківці та опозиція ведуть словесні бої на тему якості запропонованого владою нового податкового кодексу, малий та середній бізнес у напівзасмученому стані продовжував працювати та чекати, що ж все-таки на нього очікує. Ніхто особливої радості та сподівань на позитивні зміни в податковій системі не плекав, та все ж, як говориться, надія помирає останньою. І тут сталося те, чого найменше чекали підприємці. Всі особи, які працюють на системі єдиного податку, потрапили в лещата державного тиску. Влада до єдиного, податку, мінімальний розмір якого сто гривень додала ще 252 грн. пенсійного збору.Постраждають не лише підприємці, а й споживачі
Лише на прикладі Рівненської області можна з упевненістю стверджувати, що додатковий «пенсійний» збір з платників єдиного податку «покладе на лопатки» не лише підприємців, а й населення. Сьогодні в Рівненській області на єдиному податку зареєстрована 24 761 особа, про що повідомила головний державний податковий інспектор ДПУ в Рівненській області Валентина Михалишина. Якщо підрахувати витрати підприємців, які надійдуть на рахунок пенсійного фонду, то вони складатимуть близько 6 млн. 300 тис. грн. в місяць. Сума велика, яку, в будь-якому випадку, намагатимуться відбити підприємці, тобто підніматимуть вартість власного товару та послуг для населення. Враховуючи цей факт, збільшення державного тиску відчують на собі і пересічні громадяни, оскільки саме вони відшкодовуватимуть додаткові витрати платників єдиного податку.
- Я обурений! Зрозуміти логіку держави в даному випадку неможливо, - говорить приватний підприємець, директор туристичного агентства «Алладін» Андрій Лемба. - Сьогодні є величезна кількість приватних пенсійних фондів, і ті підприємці, які думають про свою пенсію, працюють з ними. Для прикладу, таким як мені, яких до речі більшість, це нововведення абсолютно ні до чого. Якщо я відкладатиму цю суму, яку відтепер зобов’язаний сплачувати до пенсійного фонду, під матрац, чи кластиму на депозит, і при цьому доживу до пенсії, то старість моя буде не просто забезпечена, а практично олігархічна. Натомість держава мене змушує платити і пропонує в майбутньому отримувати мінімальну пенсію! Кому це потрібно?
Саме тому найближчим часом мої послуги не істотно, та все ж виростуть в ціні. Це ж саме зроблять і всі інші платники єдиного та фіксованого податку. І через це постраждають не лише підприємці, а й люди, оскільки з їх гаманців відбиватимуться додаткові витрати. І це логічно. Але абсолютно нелогічною є та ситуація, що ці зміни і нововведення розорюватимуть українців уже з осені. Збільшення вартості товарів та послуг, підняття ціни на газ та комуналку, сезонне подорожчання продуктів – це все лягає на плечі простих людей. Натомість взамін держава не пропонує нічого. Особисто мені страшно від однієї лише думки - як в таких умовах виживати? Адже якщо раніше взимку люди думали про відпочинок в Туреччині чи Єгипті, то цього року думатимуть, як дотягнути до весни!
Що змінилося?
Як повідомили в Головному управлінні Пенсійного фонду в Рівненській області, згідно з Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі не менше мінімального розміру страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду. А також те, що суми мінімального страхового внеску будуть зростати щомісячно (див. таблицю).
Слід зазначити, що мінімальний розмір збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для підприємців – платників єдиного податку встановлюється в розмірі 33,2% від мінімально встановленого розміру заробітної плати, а також з нього вираховується сума, що складає 42% від розміру єдиного податку. Отже, чим менший розмір єдиного податку сплачує підприємець, тим більшим буде розмір збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Збільшення мінімального розміру заробітної плати також автоматично буде збільшувати цю суму. Що ж стосується мінімальної заробітної плати, то з 1 липня її розмір складає 888 гривень, з 1 жовтня буде збільшено до 907 гривень, а з 1 грудня - до 922 гривень.
- Навряд чи таке нововведення можна трактувати як певний тиск з боку держави на підприємців, оскільки величина податкового навантаження не змінювалася близько десяти років, - зазначив один з працівників ПФУ в Рівненській області, який виявив бажання не називатися.
Іншої думки Голова бюджетної комісії Рівненської обласної ради, член Рівненського виконкому Олег Хомич.
- Не обов’язково вдаватися до таких заходів, як збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з платників єдиного податку, аби покрити дефіцит пенсійного фонду. Краще б провести нормальну градацію пенсійних виплат, які сьогодні переважно коливаються в межах 850 – 1250 грн. Тоді б не потрібно було вдаватися до таких заходів. Адже втрачається суть і форма єдиного податку. Це неправильно і в корені не відповідає ідеї.
Яку суму збору сплачувати до Пенсійного фонду, підприємець буде вирішувати сам, але не менше мінімальної – 210 гривень, і не більше максимальної – 4114 гривень (розрахунок для тих, хто сплачує єдиний податок в розмірі 200 гривень). Від суми сплаченого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у майбутньому буде залежати розмір пенсії підприємця, але ніхто не знає, як (за якою формулою) у майбутньому влада вирішить її нараховувати.
Всі ці фактори «посприяли» тому, що вже сьогодні люди масово почали зніматися з єдиного податку, принаймні, про це на засіданні міськвиконкому говорив начальник управління ПФУ в місті Рівне Микола Німчук.
Окрім цього, держава не потурбувалася задатися питанням, а чи зможуть підприємці й надалі нормально функціонувати в таких умовах? Не створивши для них запасних варіантів від підприємницької капітуляції. В першу чергу це стосується тих, чиї доходи є мінімальними й коливаються в межах до двох тисяч грн. А таких по області достатньо. Адже ці виплати не залежать від результату діяльності і будуть нараховуватись навіть тоді, коли дохід у підприємця – платника єдиного податку взагалі відсутній.
Податковий Кодекс, який «ощасливить» пiдприємцiв восени, навряд чи щось змiнить. Адже держава не вiдмовиться від додаткових коштiв на рахунках ПФУ, якими вже сьогоднi можна задобрити пенсiонерiв. Адже переважна бiльшicть, на жаль, вважає, що пенсiї їм платить держава, а не приватні пiдприємцi i бiзнес – в основному малий та середній.
Михайло ЧУБАЙ
Лише на прикладі Рівненської області можна з упевненістю стверджувати, що додатковий «пенсійний» збір з платників єдиного податку «покладе на лопатки» не лише підприємців, а й населення. Сьогодні в Рівненській області на єдиному податку зареєстрована 24 761 особа, про що повідомила головний державний податковий інспектор ДПУ в Рівненській області Валентина Михалишина. Якщо підрахувати витрати підприємців, які надійдуть на рахунок пенсійного фонду, то вони складатимуть близько 6 млн. 300 тис. грн. в місяць. Сума велика, яку, в будь-якому випадку, намагатимуться відбити підприємці, тобто підніматимуть вартість власного товару та послуг для населення. Враховуючи цей факт, збільшення державного тиску відчують на собі і пересічні громадяни, оскільки саме вони відшкодовуватимуть додаткові витрати платників єдиного податку.
- Я обурений! Зрозуміти логіку держави в даному випадку неможливо, - говорить приватний підприємець, директор туристичного агентства «Алладін» Андрій Лемба. - Сьогодні є величезна кількість приватних пенсійних фондів, і ті підприємці, які думають про свою пенсію, працюють з ними. Для прикладу, таким як мені, яких до речі більшість, це нововведення абсолютно ні до чого. Якщо я відкладатиму цю суму, яку відтепер зобов’язаний сплачувати до пенсійного фонду, під матрац, чи кластиму на депозит, і при цьому доживу до пенсії, то старість моя буде не просто забезпечена, а практично олігархічна. Натомість держава мене змушує платити і пропонує в майбутньому отримувати мінімальну пенсію! Кому це потрібно?
Саме тому найближчим часом мої послуги не істотно, та все ж виростуть в ціні. Це ж саме зроблять і всі інші платники єдиного та фіксованого податку. І через це постраждають не лише підприємці, а й люди, оскільки з їх гаманців відбиватимуться додаткові витрати. І це логічно. Але абсолютно нелогічною є та ситуація, що ці зміни і нововведення розорюватимуть українців уже з осені. Збільшення вартості товарів та послуг, підняття ціни на газ та комуналку, сезонне подорожчання продуктів – це все лягає на плечі простих людей. Натомість взамін держава не пропонує нічого. Особисто мені страшно від однієї лише думки - як в таких умовах виживати? Адже якщо раніше взимку люди думали про відпочинок в Туреччині чи Єгипті, то цього року думатимуть, як дотягнути до весни!
Що змінилося?
Як повідомили в Головному управлінні Пенсійного фонду в Рівненській області, згідно з Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі не менше мінімального розміру страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду. А також те, що суми мінімального страхового внеску будуть зростати щомісячно (див. таблицю).
Слід зазначити, що мінімальний розмір збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для підприємців – платників єдиного податку встановлюється в розмірі 33,2% від мінімально встановленого розміру заробітної плати, а також з нього вираховується сума, що складає 42% від розміру єдиного податку. Отже, чим менший розмір єдиного податку сплачує підприємець, тим більшим буде розмір збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Збільшення мінімального розміру заробітної плати також автоматично буде збільшувати цю суму. Що ж стосується мінімальної заробітної плати, то з 1 липня її розмір складає 888 гривень, з 1 жовтня буде збільшено до 907 гривень, а з 1 грудня - до 922 гривень.
- Навряд чи таке нововведення можна трактувати як певний тиск з боку держави на підприємців, оскільки величина податкового навантаження не змінювалася близько десяти років, - зазначив один з працівників ПФУ в Рівненській області, який виявив бажання не називатися.
Іншої думки Голова бюджетної комісії Рівненської обласної ради, член Рівненського виконкому Олег Хомич.
- Не обов’язково вдаватися до таких заходів, як збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з платників єдиного податку, аби покрити дефіцит пенсійного фонду. Краще б провести нормальну градацію пенсійних виплат, які сьогодні переважно коливаються в межах 850 – 1250 грн. Тоді б не потрібно було вдаватися до таких заходів. Адже втрачається суть і форма єдиного податку. Це неправильно і в корені не відповідає ідеї.
Яку суму збору сплачувати до Пенсійного фонду, підприємець буде вирішувати сам, але не менше мінімальної – 210 гривень, і не більше максимальної – 4114 гривень (розрахунок для тих, хто сплачує єдиний податок в розмірі 200 гривень). Від суми сплаченого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у майбутньому буде залежати розмір пенсії підприємця, але ніхто не знає, як (за якою формулою) у майбутньому влада вирішить її нараховувати.
Всі ці фактори «посприяли» тому, що вже сьогодні люди масово почали зніматися з єдиного податку, принаймні, про це на засіданні міськвиконкому говорив начальник управління ПФУ в місті Рівне Микола Німчук.
Окрім цього, держава не потурбувалася задатися питанням, а чи зможуть підприємці й надалі нормально функціонувати в таких умовах? Не створивши для них запасних варіантів від підприємницької капітуляції. В першу чергу це стосується тих, чиї доходи є мінімальними й коливаються в межах до двох тисяч грн. А таких по області достатньо. Адже ці виплати не залежать від результату діяльності і будуть нараховуватись навіть тоді, коли дохід у підприємця – платника єдиного податку взагалі відсутній.
Податковий Кодекс, який «ощасливить» пiдприємцiв восени, навряд чи щось змiнить. Адже держава не вiдмовиться від додаткових коштiв на рахунках ПФУ, якими вже сьогоднi можна задобрити пенсiонерiв. Адже переважна бiльшicть, на жаль, вважає, що пенсiї їм платить держава, а не приватні пiдприємцi i бiзнес – в основному малий та середній.
Михайло ЧУБАЙ
Версія для друку
