Цілющі властивості ожини відомі людству вже дві тисячі років. Давні греки використовували її як протизапальний засіб. Для приготування лікувальних засобів беруть корені, листя та ягоди цієї рослини.Ожина сиза, або звичайна росте в підліску мішаних і листяних лісів по берегах озер, річок, на вирубках, по балках. Тіньовитривала рослина. Період цвітіння розтягнутий з травня по серпень, плоди достигають через 4-6 тижнів після цвітіння.
Поширена ожина сиза майже по всій Україні, заготовляють її у районах поширення. Запаси значні, особливо на Поліссі і в північно-західних районах лісостепу.
Плоди вживають у їжу свіжими і сушеними, використовують також для приготування варення, сиропів, вина, безалкогольних напоїв, екстрактів, желе, мармеладів. Вони містять цукри (6-6,8%), яблучну, лимонну, винну і саліцилову кислоти (0,96%), дубильні й азотисті сполуки, мінеральні речовини, вітаміни С, Е і каротин. Насіння містить 9-12% жирної олії.
У народній медицині плоди здавна ціняться як кровоочисний, протиглисний засіб та засіб, що поліпшує перистальтику кишок. Плодами лікують катари кишок, болі в шлунку, криваві проноси. Вони вважаються протигнильним засобом. Листки ожини в суміші з квітками нагідок, травою хвоща, вербени і дубовою корою рекомендуються при запаленнях шкіри, лишаях, екземі, грибкових хворобах. Корені, вириті навесні і зварені з медом, рекомендуються від водянки. Листки застосовують як потогінний і антицинготний засіб, для полоскання горла, порошок з листків - для засипання ран.
Сік з плодів використовують для підфарбування вин, з кислотами він дає червоний колір, а з лугами - синій. Він придатний для фарбування тканин у фіолетовий, ніжно-рожевий, коричнево-фіолетовий кольори. Як декоративна рослина ожина придатна для вертикального озеленення, прикриття стін та альтанок.
Збирають плоди вручну в маленькі 3-5 кілограмові кошики. Свіжі плоди зберігають протягом трьох-п’яти днів. Сушать їх на сонці або у вогневих сушарках при температурі 55-60°. Висушені плоди тривалий період не втрачають своїх смакових і поживних якостей. Зберігають їх у картонних ящиках або паперових мішках. Плоди близьких видів ожин використовують так само, як і ожини сизої.
На замітку
Настій з листя ожини: дві столові ложки листя заливають 0,5 літра окропу, годину настоюють, проціджують і п’ють по півсклянки чотири рази на день до вживання їжі. Настій (можна з додаванням сушених плодів) помічний при проносі, дизентерії, катарі шлунково-кишкового тракту, гострих респіраторних захворюваннях, навіть пневмонії, у випадку підвищеної збудженості. Рекомендують при кровохарканнях, шлункових крововиливах, водянці, цукровому діабеті.
Ефективна дія ліків з ожини й при недокрів’ї. Для цього суміш листя ожини, трави звіробою та квіток глухої кропиви білої, взятих у співвідношенні 2:3:2, настоюють три години, заливши склянкою окропу. П’ють по три склянки на день.
Версія для друку


