Минулої п’ятниці не один десяток жителів Радивилівського району, намарно пошарпавши за ручки дверей, з неабияким здивуванням прочитали це оголошення, вивішене при вході в поліклініку районної лікарні. Коли саме воно з’явилося тут - достеменно не відомо. Думається, глибокої ночі напередодні, бо ж попередньо ніщо не віщувало якогось масового захворювання серед місцевих ескулапів.

На Львівщині, зокрема і Брідщині, школи закривають через епідемію кору. А в нас у місті лікувальний заклад закрили через хворобу, котра не зовсім медичною термінологією іменується «адміністративний свербіж». Це дуже схоже на той недавній клінічний випадок, коли Верховна Рада забажала, аби сонце сходило та заходило не за астрономічним часом, а відповідно до її велемудрих указівок. Отак і у нас: вирішив чиновник у високому кабінеті, що населенню нічого хворіти напередодні Святвечора, дав команду по телефону і десятки лікарів дружно написали заяви «за сімейними обставинами».

Можна лишень уявити ситуацію в приймальному відділенні райлікарні того дня, де один черговий лікар та медсестра мали вдвох віддуватися за всіх спеціалістів, що працюють на чотирьох поверхах поліклініки! Втім, мешканців керівних кабінетів іншої чотириповерхової будівлі, де зосереджена вся районна влада, це, швидше всього, не особливо хвилює. Певен, що там на цей випадок заготовлено «залізобетонний аргумент» - економія бюджетних коштів. А здоров’я жителів району – це вже інше питання. Що там у Конституції про право на охорону здоров’я записано?.. Так то ж Конституція, а це ж наша рідна адміністрація…

Що цікаво, 5 січня, всього днем раніше появи на вході поліклініки цього одіозного оголошення, відбулася сесія районної ради, на якій було затверджено бюджет району на 2012 рік. Можна уявити, наскільки «схуд» той бюджет всього лиш за одну ніч, якщо вже наступного ранку довелося відправляти у неоплачувану одноденну відпустку всіх працівників поліклініки! Саме час вигукнути, за прикладом героїні пісні Володимира Висоцького: «Где деньги, Вань ?..».

Втім, це не перша спроба адміністрації подібним чином «економити» гроші. Ще наприкінці грудня минулого року вольовим методом було відправлено у неоплачувані відпустки на дев’ять днів усіх працівників РДА. Причому всі ті дні на роботу вони ходили, як і завжди, тільки «за так». Такий собі дев’ятиденний «Всеапаратний бернацький суботник». За двадцять років існування нашої держави такого тут ще досі не було! Але сталося. І лише в нашому районі. У сусідніх, як розповідали колеги, до подібного не додумалися.

Якщо когось все ще продовжують цікавити джерела отримання газетярами цієї та подібної інформації , для полегшення пошукових заходів повідомляю точну адресу – Його Величність БАЗАР. Він знає все, абсолютно все, навіть те, про що ще лишень починають здогадуватися у владних кабінетах. Мудрі керівники саме з базару мали б розпочинати свій робочий день, хоча б заради того, щоб знати напевне – скільки їм у своїх кріслах залишилось сидіти. Саме базар першим помітив різке падіння купівельної спроможності місцевих держслужбовців у передноворічні дні. А наступною, після продавців, жертвою отакої горе-економії стали ж, звісно, малі колядники: дати б на горіхи тим дядькам, що довели господарів до розрахунків не гривнями, а горіхами та яблуками...

…У день виходу газети ми очікуємо чергових передсвяткових сюрпризів від місцевої влади. Що буде цього разу закрито «з метою економії коштів»? Від кого чекати виключно горіхів та яблучок щедрувальникам та посівальникам?